Воднева стратегія України

Енергетичний перехід – це амбітний стратегічний вибір України, який визначає основні тенденції та напрями розвитку національної економіки на найближчі 30 років. Щоб здійснити цей перехід, український уряд зіткнеться з багатьма проблемами, як-от:

• Як зменшити залежність від викопного палива?
• Як декарбонізувати промисловість, яка сильно залежить від викопного палива?
• Як декарбонізувати транспортний сектор?
• Як розвивати мобільність на основі відновлюваної енергії?
• Як підвищити енергоефективність і накопичення енергії?
• Як інтегрувати варіанти гнучкості, щоб узгодити виробництво електроенергії з ВДЕ?

Усі ці та багато інших питань можна було б вирішити за допомогою багатьох нових технологій, які знадобляться, щоб замінити нинішню залежність від традиційної енергії. Однією з найперспективніших сучасних технологій доставки в економіку розширеної відновлюваної енергії є водневі технології завдяки унікальним хімічним властивостям водню як носія енергії.

У поєднанні з комплексними заходами з енергоефективності та розвитком відновлюваних джерел енергії, масштабне виробництво та використання водню в Україні дозволить декарбонізувати її енергетичний сектор, а також транспортну та багато інших галузей. Це сприятиме зміцненню міжгалузевих зв’язків та формуванню стійких кластерів в економіці, активізації інноваційно-інвестиційної діяльності, створенню нових робочих місць, підвищенню конкурентоспроможності українських підприємств, просуванню України у світові рейтинги для суттєвого покращення інвестиційного клімату.

Враховуючи розмір й очікуване зростання існуючого ринку водню, розвиток проєктів із поновлюваних джерел водню може створити значну інвестиційну можливість в Україні, яка не лише володіє одними з набільших відновлюваних ресурсів у Європі, а також є країною, яка найбільше потребує нових і чистих видів енергії для підтримки економічного розвитку. Забезпечення того, що альтернативні види палива створюють нульові викиди, є доступними та зручними у використанні, є важливим, щоб уникнути блокування України (і, зрештою, глобальних викидів CO2) у траєкторію, яка призведе до значного потепління клімату до середини століття.

Зелений водень відіграє ключову роль у цілях кліматичної нейтральності ЄС. У той же час країни ЄС не зможуть покрити внутрішній попит на зелений водень. Із цієї причини, а також через потенціал відновлюваної енергії України для виробництва зеленого водню, наступні стратегічні документи на рівні ЄС містять плани щодо України:

• Воднева стратегія для кліматично нейтральної Європи від 8 липня 2020 року, де Україна визначена як пріоритетний партнер
• Зелений водень для Європейської зеленої угоди – це ініціатива 2×40 ГВт, згідно з якою Україна матиме 8000 МВт електролізерних потужностей для зеленого водню та 1800 МВт для аміаку до 2030 року.
• Звіт про інвестиції та підтримку зеленого водню, згідно з яким Україні потрібні інвестиції в розмірі 20,1 млрд євро для будівництва потужностей для електролізера потужністю 10 000 МВт

Воднева стратегія в Україні
Підтримка політики щодо зеленого водню є дуже важливою для розвитку водневих проєктів в Україні. Багато країн оголосили про свої цілі та нормативну базу для зеленого водню через водневі стратегії. Першу водневу стратегію оголосила Японія у 2017 році. У 2020 році кілька країн ЄС розробили та затвердили свої водневі стратегії, зокрема Німеччина, Іспанія, Норвегія та Нідерланди.
Україна поки не має водневої стратегії. Проте, згідно з рішенням РНБО України від 30 липня 2021 року та введеним в дію Указом Президента від 28 серпня 2021 року, Кабінет Міністрів України до 31 грудня 2021 року затвердить Водневу стратегію України та план заходів. для її реалізації, що має передбачати внесення відповідних змін до законодавства.

За підтримки USAID та Світового банку в Україні вже триває робота над національною водневою стратегією Міністерства енергетики України. 11 серпня 2021 року в Міненерго відбулося перше засідання робочої групи з розробки Водневої стратегії України за участю представників Мінприроди та природних ресурсів, Держенергоефективності, галузевих організацій, та експертів. Слід зазначити, що з урахуванням новизни галузі Воднева стратегія України має бути динамічним документом. Проте, коли буде затверджено Водневу стратегію України, невідомо.

У грудні 2021 року було представлено проєкт Водневої стратегії України, у якому розраховано три етапи розвитку водневої енергетики в Україні з 2022 року по 2050 рік.

Перший етап (2022-2025 роки) передбачає закладення фундаментальних основ для водневої енергетики та запуск експортного ринку “зеленого” водню. Другий (2026-2030 роки) – диверсифікацію первинних енергоносіїв за рахунок зростання обсягу виробництва водню. На третьому етапі (2031-2050 роки) необхідне швидке розширення ринку, зокрема експортної складової.

Автори зазначають, що потенціал виробництва “зеленого” водню в Україні за допомогою сонячних і вітряних електростанцій становить близько 500 млрд куб. м на рік.