Аукціони з підтримки відновлюваної енергетики: уроки, отримані з міжнародного досвіду

У результаті європейської конкуренції та регулювання схем підтримки відновлюваної енергетики досягається прогрес у напрямку розвитку конкурентних схем підтримки, що базуються на аукціонах, і відхід від «зелених» тарифів або систем зелених сертифікатів (contract for difference). Це також відбувається в неєвропейських країнах, але повільнішими темпами.

Серед європейських схем проведення аукціонів існує кілька головних схожих рис, а також поєднання їх варіацій, однак, подібно до висновків першого проєкту AURES (проєкту, який аналізує проведення «зелених» аукціонів), не можна обрати єдине “найкраще” рішення. Розбіжності ще більше посилюються в неєвропейських країнах, де відхилення конструкцій аукціону ще більші. На підставі висновків тематичних досліджень проведених AURES II, аналітики дійшли висновку, що в основному аукціони забезпечують підтримку в середньому 15-20 років для проєкту, причому головним визначальним фактором вибору переможця є ціна.

Із іншого боку, є очевидна розбіжність у кількох важливих елементах дизайну аукціонів із ВДЕ. По-перше, технологічна спрямованість аукціонів має серйозні відмінності. Деякі старіші тендерні схеми, наприклад, у Німеччині, все ще проводять аукціони з урахуванням конкретних технологій, але такий метод застосовується і в інших країнах, зокрема в Португалії. Нові аукціони, як правило, являють собою аукціони з використанням декількох технологій, де різні технології конкурують між собою. Важливо зазначити, що аукціони з використанням декількох технологій можуть бути організовані різними способами, без будь-яких технологічних обмежень або шляхом створення декількох технологічних кошиків. У деяких країнах, що не входять до ЄС, в аукціонах брали участь звичайні технології разом із відновлюваними технологіями, наприклад, так відбувалося в Мексиці та Чилі. Що стосується виплат на підтримку, існують також відмінності як в країнах ЄС, так і в країнах, що не входять до ЄС. Загалом, найпоширеніший – це вивплата різнциці між ринковою ціною і контрактною (contract for difference). Деякі країни, до прикладу, Німеччина, застосовують гнучку системи виплат, тоді як інші, як-от Данія, запроваджують фіксовану надбавку. Матеріальні та фінансові критерії широко використовуються в різних аспектах. Нижчі рівні фінансових гарантій, як правило, пов’язані з більш вимогливими критеріями попередньої кваліфікації компанії-забудовника та навпаки, хоча деякі країни (наприклад, Німеччина, Греція та Аргентина) встановлюють відносно жорсткі вимоги до матеріальної та фінансової кваліфікації девелоперів.

У більшості країн спостерігається бажане зниження цін, проте через безліч винятків і дуже різних схем проведення аукціонів важко зробити точні висновки, без більш складного й глибокого аналізу. Однак у більшості країн введення аукціонів привело до значно нижчих вимог підтримки, ніж попередня система пільгових тарифів («зелених» тарифів), підтверджуючи, що тендери для відновлюваних джерел енергії дійсно служать більш ефективним інструментом для розподілу підтримки. Із точки зору ефективності, кількість аукціонів перевищує пропозицію, за винятком деяких випадків, таких. як тендери на вітроенергетику на суші в Німеччині або аукціони біопалива/біомаси в Польщі.

Тематичні дослідження також надали певні нові ідеї. У деяких країнах найнижчі аукціонні ціни частково можна пояснити накопиченням безлічі проєктів, що знаходяться «на стадії розробки». Це може бути результатом тривалих періодів очікування без можливості для розробників отримати доступ до підтримки, як в Португалії, чи майбутнього введення заходів, що обмежують шанси певних технологій на участь в аукціонах, зокрема в Польщі. На деяких недавніх аукціонах обсяг технологій став ширшим, наприклад, у разі голландської системи SDE ++, де підтримка надається проєктам, які можуть знизити викиди парникових газів з найменшими витратами, або аукціони інновацій в Німеччині, де в основному беруть участь проєкти систем накопичення енергій і сонячної енергетики.

Ці нові напрямки можуть отримати імпульс при розробці майбутніх тендерів. Португалія також унікальна тим, що вартість фотоелектричних технологій вже нижче оптових цін, виробники конкурують за потужності для підключення до мережі замість підтримки ВДЕ. В очікуванні того, що забезпечення точок підключення до мережі може виявитися все більш складним завданням у багатьох регіонах, країни можуть наслідувати їхній приклад і використовувати аналогічні аукціони для розподілу обмежених можливостей мережевого підключення.

Що стосується України, то вже більше двох років очікується введення «зелених» аукціонів, проте досі не було проведено навіть обіцяного в 2019 році пілотного аукціону, так само, як і неоголошений остаточний об‘єм підтримки «зелених» проєктів.