МЕА: 630 ГВт сонячної енергії має впроваджуватися щороку до 2030, аби досягти нульового рівня викидів СО2

Згідно з новим звітом від Міжнародного енергетичного Агентства, девелоперам щодня доведеться встановлювати еквівалент найбільшої у світі сонячної станції до 2030 року для підтримки глобальних цілей досягнення нульових викидів СО2.
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) 18 травня оприлюднило свою першу стратегію досягнення нульових викидів СО2 до 2050 року під назвою «Net Zero». Стратегія вивчає зміни в промисловості, інфраструктурі, енергетичному комплексі та інвестиціях, які, на думку експертів, необхідні для досягнення вуглецевої нейтральності до середини століття.
У документі, який був підготовлений для інформування глобальних лідерів напередодні 26-ї Кліматичної конференції (COP26) цього листопада, зазначається, що відновлювані джерела енергії є “ключовим фактором для зменшення викидів” в енергетичному комплексі, але потужність повинна значно збільшитися.
Фатіх Біроль, виконавчий директор МЕА, зазначив, що дорожня карта показує, що шанс досягти нульового значення викидів до 2050 року “незначний, але не втрачений”. Однак швидкість і масштаб дій, необхідних у всіх секторах, роблять це “найбільшим викликом, із яким людство коли-небудь стикалося”.
У звіті зазначається, що до 2030 щороку у світі потрібно буде встановлювати 630 ГВт сонячної енергії для того, щоб досягти нульових викидів, порівняно із 135 ГВт, яку, за словами організації, було встановлено минулого року. Близько 240 мільйонів власників будинків повинні будуть мати фотоелектричні установки на даху до 2050 року, а відновлювані джерела енергії мають становити 88% світового енергетичного споживання для нейтралізації викидів вуглецю. На даний момент близько 25 мільйонів будинків мають сонячні панелі на даху.
По можливості, зазначає МЕА, нові та існуючі будівлі “повинні інтегрувати відновлювані ресурси”, такі як сонячна фотоелектрична енергія.
Цей показник повинен бути вищим, якщо біоенергетична потужність не збільшиться. У звіті зазначається, що збільшення глобального сталого використання біоенергії не гарантується, особливо оскільки невідомо, скільки землі можна використати для виробництва біоенергії.